Краснодарський крайовий суд завершив розгляд кримінальної справи стосовно мешканця Криму, якого визнали винним у державній зраді. Згідно з повідомленням російської прокуратури, кримчанина засудили до 16 років і 3 місяців позбавлення волі з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму, з обмеженням волі на 2 роки та штрафом у розмірі 540 тисяч рублів. Згідно з даними про вік підсудного та аналізом відео з суду, представленого на каналах російської пропаганди, мова йде про севастопольського юриста Амета Абултаїрова, якого викрали у 2024 році, близько півроку утримували без звинувачень у повній ізоляції, а потім перевели до московського СІЗО ФСБ «Лефортово». Відомо, що разом з Абултаїровим затримали його тестя, 54-річного Владислава Щурова.

Згідно з інформацією, наданою стороною обвинувачення, засуджений кримчанин «за дорученням співробітника Головного управління розвідки Міноборони України збирав і передавав представнику іноземної держави відомості, отримані в результаті перехоплення радіопереговорів органів та організацій, дислокованих у Республіці Крим». Крім того, засуджений нібито знайшов осіб, готових надавати матеріально-технічну та іншу допомогу іноземній розвідці, і залучив їх до здійснення діяльності зі збору та передачі інформації спецслужбам України. Крім того, на пропагандистських ресурсах наведено додаткову інформацію про те, що “у вересні 2023 року чоловік перебував у Варшаві, де домовився про співпрацю з співробітником української розвідки”. Суд стверджує, що від представника ГУР він отримав спеціальні приймачі для перехоплення радіосигналів і за допомогою цього обладнання вдалося отримати «численні записи радіопереговорів», які становили інтерес для української розвідки.

Особисті дані підсудного на офіційному сайті суду приховані. Усі сім судових засідань та оголошення вироку відбувалися в закритому режимі. Час і місце оголошення вироку були опубліковані на сайті суду через 22 хвилини після початку оголошення. Відомості про те, що вирок було винесено, на офіційному сайті суду не опубліковано, незважаючи на численні публікації в засобах масової інформації. У сукупності це мало істотний негативний вплив на гласність і публічність судового процесу. Особливо в частині оголошення вироку, яке, згідно з існуючими стандартами, завжди здійснюється публічно.

Особливу увагу привертає той факт, що кримінальна справа стосовно мешканця окупованого Севастополя розглядалася не в суді на окупованій території, як того вимагає міжнародне гуманітарне право, а в Краснодарському крайовому суді, який розташований у російському місті Краснодар. Участь у процесі російського судді Володимира Горбаня ставить під сумнів незалежність і неупередженість суду, оскільки справа стосується подій, пов’язаних із збройним конфліктом, в якому однією зі сторін виступає країна, громадянином якої є суддя, а другою — країна, громадянином якої є підсудний.

Ще однією обставиною, яка може ставити під сумнів незалежність та об’єктивність суду, є короткий проміжок часу, який суддя провів у нараді. Загалом від моменту відходу для ухвалення рішення до оголошення вироку минуло не більше 4 годин. На думку експертів «Кримського процесу», малоймовірним видається можливість дати всебічну оцінку доказам та іншим обставинам у справі про злочин особливої тяжкості за такий короткий проміжок часу.

Не менш важливим аспектом переслідування є інформаційна кампанія в кримських та великих російських ЗМІ. Кампанія мала ознаки однобічного висвітлення інформації про вирок з точки зору сторони обвинувачення. Зафіксовано щонайменше десять публікацій у великих федеральних ЗМІ, зміст яких відображає лише позицію сторони обвинувачення, тоді як позиція захисту та підсудного в таких публікаціях не була представлена. При цьому в заголовках деяких ЗМІ використовувалися маніпулятивні заголовки для створення негативного образу підсудного, наприклад «Кримчанин попався на перехопленні військових переговорів».