Станом на зараз суди в окупованому Криму ухвалили 49 вироків про державну зраду, з них 30 припало на попередній рік. До кінця поточного року кількість таких переслідувань буде ще вищою — вважають експерти правозахисної організації «Кримський процес», спираючись на дані свого дослідження, присвяченого судовій практиці за статтею про держзраду.

«Якщо подивитися на хронологію, то можна виокремити два періоди: своєрідний “тестовий період», коли в кримських судах за рік розглядали по 2-5 кримінальних справ такого типу, і період масштабування, що розпочався 2024 року з темпу в 30 кримінальних справ. Наразі судовий апарат нарощує цю динаміку і до середини року до кримських суддів надійшло 19 нових кримінальних справ про державну зраду», — наголошується в дослідженні.

Також правозахисники вивчили особливості висвітлення вироків у російських медіа. Інформування в цій сфері перебуває фактично під управлінням російських силовиків. Без інформації на платформах ФСБ, прокуратури або прес-служби суду жодне російське ЗМІ не проявляє самостійного інтересу до висвітлення цієї категорії справ. З 490 проаналізованих інформаційних повідомлень про вироки, у жодному видання не посилалися на дані власних кореспондентів із зали суду.

Крім того, «Кримський процес» констатує, що право підсудних на справедливий суд у таких справах системно порушується. Процеси та оголошення вироків відбуваються в закритому режимі, за участю суддів, які мають стійку репутацію залежних і упереджених осіб, а також в умовах негативної інформаційної кампанії з боку місцевих ЗМІ. При цьому порядок оскарження вироків не враховує вимоги міжнародного гуманітарного права і теж не гарантує засудженим за цією категорією справ доступ до нормального судочинства.

Із 23 засуджених, дані яких вдалося встановити під час дослідження, 4 жінки — Галина Довгопола, Оксана Сенеджук, Ніна Тимошенко та Людмила Колесникова. Їхні вироки від 12 до 17 років позбавлення волі. За винятком Колесникової, для решти з них через вік — це дорівнює довічному ув’язненню.

Окремо слід зауважити, що 89% звинувачень пов’язані з роботою кримчан на українські спецслужби. При цьому щонайменше 7 засуджених мали не приховувану проукраїнську позицію або родичів в Україні. Російська пропаганда неодмінно робить акцент на цій темі. Із 39 «українських» процесів, висвітлюваних у російських медіа, тільки в 3 кейсах журналісти не вказували на зв’язок кримінальної справи з українськими спецслужбами. При цьому доволі часто в таких заголовках не було витримано нейтрального тону і використовувалися негативні конструкції, такі як: «пособник українських бойовиків» або «зрадник Батьківщини».

Правозахисники назвали кількість справ про державну зраду в Криму аномальною і висловили думку, що ці судові процеси використовуються виключно як інструмент репресій для забезпечення жорсткого контролю над окупованою територією через залякування цивільного населення та переслідування нелояльних мешканців.